накупитися
НАКУПИ́ТИСЯ, куплю́ся, ку́пишся, док., розм., перев. з запереч, н е. Закупити що-небудь у достатній кількості.
Чи скоро ви накупитеся? Увесь базар хочете закупити (Сл. Гр.);
Морозива не було. Та й добре, що не було, бо все одно за п’ять карбованців на всіх не накупишся (Збан., Мор. чайка, 1959, 180).
◊ Як (мов, на́че і т. ін.) накупи́вся (накупи́лася і т. ін.) — те саме, що Як (мов, ні́би, на́че і т. ін.) найня́вся (найняла́ся і т. ін.) ( див. найма́тися).
А море ревло й стогнало, наче накупилося. Почався шторм (Кучер, Голод, 19І;1, 430).
Словник української мови (СУМ-11)