налив

НАЛИ́В, у, ч.

1. Дія за знач. налива́ти, нали́ти 1.

Пляшки для наливу готової продукції.

2. Набухання від припливу соків (про плоди, зерно і т. ін.).

Жито спідсподу жовте, не стає сили для наливу (Горд., II, 1959, 322);

Гречка.. дуже чутлива до високих температур і посухи в період цвітіння і наливу зерна (Колг. Укр., 2, 1962, 15);

// поет. Сік, яким наповнилися плоди чи зерно.

Сизий налив плоду стоїть під тонкою шкіркою, що не має жодної зморшки (Ю. Янов., І, 1958, 179);

Металевим наливом Колос жита зважнів (Дор., Літа.., 1957, 34).

∆ Білий налив — сорт яблуні та її плоди.

Білий налив. Російський сорт, походить з Прибалтики (Сад. і ягідн., 1957, 58).

3. вет. Пухлина на нозі у коня.

Значення в інших словниках

1. налив — нали́в 1 іменник чоловічого роду наливання нали́в 2 іменник чоловічого роду пухлина  Орфографічний словник української мови
2. налив — -у, ч. 1》 Дія за знач. наливати, налити 1). 2》 Набухання від припливу соків (про плоди, зерно і т. ін.). || поет. Сік, яким наповнилися плоди чи зерно. 3》 вет. Пухлина на нозі у коня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. налив — НАЛИ́В, у, ч. 1. Дія за знач. налива́ти, нали́ти 1. Пляшки для наливу готової продукції мають бути добре очищені й вимиті (з навч. літ.). 2. Набухання від припливу соків (про плоди, зерно і т. ін.). Жито спідсподу жовте, не стає сили для наливу (К.  Словник української мови у 20 томах
4. налив — СІК (рідина, що міститься в клітинах рослин); ПА́СОКА (цукриста рідина); МОЛОКО́ (білуватий сік деяких рослин); НАЛИ́В поет. (сік, яким наповнюються плоди чи зерно).  Словник синонімів української мови