налипати

НАЛИПА́ТИ, а́є, недок., НАЛИ́ПНУТИ, не, док. Прилипати до чогось у якої-небудь кількості.

Надворі завивала метелиця, мокрий сніг налипав на шибки (Багмут, Щасл. день.., 1951, 31);

Земля пудами глею Налипла їй на чоботи нові (Мур., Лірика, 1954, 126);

На обличчя й на губи їй, видно, налипло просякнуте пилом павутиння (Руд., Остання шабля, 1959, 56).

Значення в інших словниках

1. налипати — налипа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. налипати — -ає, недок., налипнути, -не, док. Прилипати до чогось у якій-небудь кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. налипати — НАЛИПА́ТИ, а́є, недок., НАЛИ́ПНУТИ, не, док. Прилипати до чого-небудь у якийсь кількості. Надворі завивала метелиця, мокрий сніг налипав на шибки (І. Багмут); Земля пудами глею Налипла їй на чоботи нові (І. Муратов); На обличчя й на губи їй, видно, налипло просякнуте пилом павутиння (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах
4. налипати — ПРИЛИПА́ТИ (про щось липке; до чогось липкого), ЛИ́ПНУТИ, ПРИКЛЕ́ЮВАТИСЯ, КЛЕ́ЇТИСЯ, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИСЯ, ЛІПИ́ТИСЯ, ПРИСТАВА́ТИ, БРА́ТИСЯ розм.; НАЛИПА́ТИ, НАВ'ЯЗА́ТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИСЯ розм., НАБИРА́ТИСЯ розм. (у певній кількості); ПРИСИХА́ТИ (засихаючи).  Словник синонімів української мови
5. налипати — Налипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. налипнути, -ли́пну, -неш, гл. Налипать, налипнуть.  Словник української мови Грінченка