Словник української мови в 11 томах

налізти

НАЛІ́ЗТИ див. нала́зити.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. налізти — налі́зти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. налізти — див. налазити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налізти — НАЛІ́ЗТИ див. нала́зити.  Словник української мови у 20 томах
  4. налізти — і на го́лову (на ву́ха) не налі́зе, зі сл. говори́ти, роби́ти і т. ін. Що-небудь нерозумне, несерйозне, недоречне або зовсім безглузде. — Верзе таке, що й на голову не налізе,— сказала вона збентежено (П.  Фразеологічний словник української мови
  5. налізти — НАБИ́ТИСЯ (про бруд, пил, сніг і т. ін. — проникнувши куди-небудь, заповнити собою), НАЛІ́ЗТИ, ЗАБИ́ТИСЯ. — Недок.: набива́тися, нала́зити (наліза́ти), забива́тися. П'яту ось пробив (Гнат), бруду набилося (К.  Словник синонімів української мови
  6. налізти — Налізти см. налазити.  Словник української мови Грінченка