Словник української мови в 11 томах

намотувальний

НАМО́ТУВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для намотування.

Намотувальний верстат.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. намотувальний — намо́тувальний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. намотувальний — -а, -е. Признач. для намотування. Намотувальний верстат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намотувальний — НАМО́ТУВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для намотування. Леонардо да Вінчі винайшов веретенну машину з намотувальними рогульками та ручним приводом (з наук.-попул. літ.); Обмотувальні операції виконують на швидкісних намотувальних верстатах та автоматичних лініях (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах