напануватися

НАПАНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́ешся, док., розм.

1. Багато, досхочу попанувати.

Що ж, напакувались [пани], попили заморських вин.., пора й честь знати (Стельмах, І, 1962, 608).

2. Довго поволодарювати над ким-небудь.

— Вже досить над нами напанувалися чужі та й назбиткувалися!.. (Кобр., Вибр., 1954, 56).

Значення в інших словниках

1. напануватися — напанува́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. напануватися — -уюся, -уєшся, док., розм. 1》 Багато, досхочу попанувати. 2》 Довго поволодарювати над ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напануватися — НАПАНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́ешся, док., розм. 1. Багато, досхочу попанувати. Що ж, напакувались [пани], попили заморських вин.., пора й честь знати (М. Стельмах). 2. Довго поволодарювати над ким-небудь. – Вже досить над нами напанувалися чужі та й назбиткувалися!.. (Н. Кобринська).  Словник української мови у 20 томах
4. напануватися — Напануватися, -нуюся, -єшся гл. 1) Достаточно погосподствовать. 2) Достаточно побарствовать.  Словник української мови Грінченка