напахуватися
НАПА́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАПАХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Обприскувати, змочувати, натирати себе чим-небудь запашним.
2. Вбирати в себе, вдихати разом з повітрям запах чого-небудь.
Не одну таку ніч провела Параска з паничем у Ратієвщині, напахуючись пахощів з зеленого листу, квітучих квіток (Мирний, IV, 1955, 57);
Дивлюся на цвіт [вишень] — і надивитись не можу, Пахаю — і не напахаюсь (Вирган, В розп. літа, 1959, 191);
// Насичуватися, наповнюватися яким-небудь запахом.
Усе небо, і повітря, й усі алеї напахались і пропахались наскрізь тим солодким духом (Н.-Лев., IV, 1956, 343).
Словник української мови (СУМ-11)