Словник української мови в 11 томах

напинало

НАПИНА́ЛО, а, с.

1. Покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від чого-небудь; навіс.

Гембля свого під напиналом в саду знайшовши, він ясенові дошки струже (Тич., II, 1947, 75).

2. Жіночий одяг, яким покривають голову й плечі.

Але Назіра-хон не зрушила з останньої лави. Тільки щільніше загорнулася в своє шовкове напинало (Ле, Міжгір’я, 1953, 254).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. напинало — напина́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. напинало — див. дах  Словник синонімів Вусика
  3. напинало — -а, с. 1》 Покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від чого-небудь; навіс. 2》 Жіночий одяг, яким покривають голову й плечі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напинало — НАПИНА́ЛО, а, с. 1. Покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від чого-небудь; навіс. Гембля свого під напиналом в саду знайшовши, він ясенові дошки струже (П. Тичина); Там за сірим напиналом хлопці й дивізії, дивізії наших (Б.  Словник української мови у 20 томах
  5. напинало — НАМЕ́Т (навіс із тканини), НАПИНА́ЛО розм.; ТЕНТ (звичайно парусиновий). До маленького ліжечка з серпанковим наметом присунула вона маленьке бюрко (Дніпрова Чайка); Гембля свого під напиналом в саду знайшовши, він ясенові дошки струже (П.  Словник синонімів української мови