наплескати

НАПЛЕСКА́ТИ¹ див. наплі́скувати.

НАПЛЕСКА́ТИ², плещу́, пле́щеш, док., перен., розм. Наговорити багато зайвого, неправдивого; набрехати.

Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається, ял він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Вільде, Сестри.., 1958, 124).

Наплеска́ти язико́м (язика́ми) див. язи́к.

Значення в інших словниках

1. наплескати — наплеска́ти 1 дієслово доконаного виду нахлюпати наплеска́ти 2 дієслово доконаного виду набрехати розм.  Орфографічний словник української мови
2. наплескати — I див. напліскувати. II -плещу, -плещеш, док., перен., розм. Наговорити багато зайвого, неправдивого; набрехати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наплескати — НАПЛЕСКА́ТИ¹ див. наплі́скувати. НАПЛЕСКА́ТИ², плещу́, пле́щеш, док., перен., розм. Наговорити багато зайвого, неправдивого; набрехати. Хіба люди не набрешуть? На неї саму таке раз у раз наплещуть!.. А він їй так усе гарно розказує про себе (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. наплескати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
5. наплескати — Наплескати, -плещу, -щеш гл. 1) Наплескать, набрызгать. 2) Нахлопать, нашлепать. 3) Насплетничать, наболтать. Такого наплескала, шо й матінко! Не плещи язиком!  Словник української мови Грінченка