напрацьовувати

НАПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Працюючи, виробляти яку-небудь кількість чогось.

— По-сусідськи з такими цесарками [про дівчат] небагато напрацюєш, — говорив Марко. — Будеш крутитися сюди та туди, як бляшаний півень на хаті (Тют., Вир, 1964, 11);

// Працювати яку-небудь кількість годин; відпрацьовувати.

— Думав у той колектив вступити, що взялися будинки будувати своїми силами. Завод помагає, цеглу дає, дошки. Тільки нікому у нас працювати, .. я сам не напрацюю стільки годин, бо ще й у вечірню школу треба ходити (Хижняк, Невгамовна, 1961, 73).

Значення в інших словниках

1. напрацьовувати — напрацьо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напрацьовувати — див. працювати  Словник синонімів Вусика
3. напрацьовувати — -ую, -уєш, недок., напрацювати, -юю, -юєш, док. Працюючи, виробляти яку-небудь кількість чогось. || Працювати яку-небудь кількість годин; відпрацьовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напрацьовувати — НАПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Працюючи, виробляти створювати яку-небудь кількість чогось. Підійшла стара до підводи і вмовляє вартового: – Оддайте харчі, то ж не ваше – не ви напрацювали!...  Словник української мови у 20 томах