напухлий

НАПУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до напу́хнути.

Поралась [Іваниха] помалу, немов без тямку, та раз у раз втирала рукавом очі, вже й так червоні та напухлі від сліз (Л. Укр., III, 1952, 554);

Тканина присохла до напухлих рубців, завдаючи йому нестерпного болю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 54).

Значення в інших словниках

1. напухлий — напу́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напухлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до напухнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напухлий — НАПУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до напу́хнути. Поралась [Іваниха] помалу, немов без тямку, та раз у раз втирала рукавом очі, вже й так червоні та напухлі від сліз (Леся Українка); // у знач. прикм. Тканина присохла до напухлих рубців, завдаючи йому нестерпного болю (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
4. напухлий — НАБРЯ́КЛИЙ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшений в об'ємі від припливу крові, молока тощо), НАБУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, РОЗБУ́ХЛИЙ підсил., НАБУБНЯ́ВІЛИЙ розм.  Словник синонімів української мови