напхом
НА́ПХОМ, присл., розм. Дуже щільно, густо; повно-повнісінько.
— Ти-то ладен напхом напхати мою гостинну міщанками та й молодицями. А я цього не зроблю! — аж крикнула Сусанна Уласівна (Н.-Лев., IV, 1956, 43);
Замкнули нас напхом у теплушки та й повезли в рабство (Ю. Янов., І, 1954, 81).
Словник української мови (СУМ-11)