напіввідкритий
НАПІВВІДКРИ́ТИЙ, а, е.
1. Трохи, не зовсім, наполовину відкритий.
Крізь щілини й верхнє напіввідкрите віконце ранкове сіре світло пробивалося до вагона (Досв., Вибр., 1959, 179);
Суліман з-під напіввідкритих повік спокійно стежить за процесом, що відбувається в Катерині (Вільде, Сестри.., 1958, 160).
2. Не зовсім, наполовину покритий (про голову).
Не впізнати сьогодні й Наталку: красується.. у квітчастім платку — голова напіввідкрита — лускає насіння (Гончар, II, 1959, 40).
Словник української мови (СУМ-11)