напівпритомний
НАПІВПРИТО́МНИЙ, а, е. Майже без свідомості; напівнепритомний.
Сонна, напівпритомна, Маланка розкладає в печі вогонь і приставляє окріп, щоб зготувати Андрієві вечерю (Коцюб., II, 1955, 27);
Везли [Килигея] в командирській тачанці напівпритомного (Гончар, II, 1959, 85);
// Який виражає такий стан.
Мотря, вагаючись хвильку, пише з напівпритомними очима одне лаконічне речення (Вільде, Винен.., 1959, 36).
Словник української мови (СУМ-11)