напівпричинений
НАПІВПРИЧИ́НЕНИЙ, а, е. Трохи, не зовсім причинений.
Пішов [парубок] до стайні з напівпричиненим.. віконечком (Стельмах, І, 1962, 69);
Валерій та Нюрка спустились до базару, тихцем підійшли до напівпричинених дверей морозівської крамниці (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 59).
Словник української мови (СУМ-11)