напівтемрява
НАПІВТЕ́МРЯВА, и, ж. Погане, недостатнє освітлення; неповна темрява.
Призвичаївшись до напівтемряви, що затопляла кузню, Тимко розглядів ще одну людину (Тют., Вир, 1964, 36);
В напівтемряві нахмурене обличчя воїна здавалось незвичайно білим (Стельмах, II, 1962, 201).
Словник української мови (СУМ-11)