нарватися —
нарва́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
нарватися —
див. нариватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нарватися —
НАРВА́ТИСЯ див. нарива́тися.
Словник української мови у 20 томах
нарватися —
не на тако́го (то́го) напа́в (натра́пив, грубо нарва́вся). Хто-небудь не такий наївний, некмітливий, нерозумний і т. ін., як це здається. (Гиря:) Ну, йди, доню, до нього… Та гляди лишень, щоб не обдурив!.. (Лизя:) Пхи! Ще що вигадаєте!...
Фразеологічний словник української мови
нарватися —
НАРАЗИ́ТИСЯ (своїми вчинками, діями поставити себе під загрозу з боку кого-, чого-небудь, у небезпечне, скрутне становище, викликати несподівані та небажані для себе наслідки), НАРВА́ТИСЯ розм., НАСКО́ЧИТИ розм.; НАПРОСИ́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
нарватися —
Нарива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. нарва́тися, -вуся, -вешся, гл. Набрасываться, наброситься на ѣду, съ жадностью ѣсть. Літо, зробилось вдень жарко. Отара цілий день на тирлі недалеко води... Сонце на захід; отара наривається на пашу. О. 1862. V. Кух. 33.
Словник української мови Грінченка