НАРКОМА́НІЯ, ї, ж. Хворобливий потяг до вживання наркотиків.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
наркоманія —
наркома́нія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
наркоманія —
Захворювання, яке виникає в результаті зловживання наркотиками або наркотичними засобами. Проявляється як постійна потреба в прийманні цих засобів, оскільки від цього залежить психічний і фізичний стан хворого. англ. drug addiction; нім.
Словник із соціальної роботи
наркоманія —
-ї, ж. Хворобливий потяг до вживання наркотиків. || Хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотиками.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наркоманія —
НАРКОМА́НІЯ, ї, ж. Захворювання, яке полягає у хворобливому потягу до вживання наркотиків. Не тільки надзичайно серйозною, а й дуже тривожною проблемою серед тих, що постають перед людством, є проблема наркоманії (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
наркоманія —
наркома́нія [від нарко(тики) ...манія] непереборний хворобливий потяг людини до вживання наркотиків (опіуму, кокаїну, морфіну) з метою збудження, сп’яніння. Вживання наркотиків призводить до порушення життєдіяльності організму, до глибоких нервово-психічних розладів і навіть смерті.
Словник іншомовних слів Мельничука
наркоманія —
Постійне вживання наркотиків, поступово у щораз більших дозах; призводить до психічної деградації, психічного й тілесного виснаження; в залежності від різновида наркотику вирізняють: морфінізм, кокаїнізм, героїнізм.
Універсальний словник-енциклопедія