народознавець

НАРОДОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець з народознавства.

Як художник слова Остап Вишня був одним з найкращих наших народознавців (Літ. Укр., 27.IX 1966, 2).

Значення в інших словниках

1. народознавець — народозна́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. народознавець — -вця, ч. Фахівець із народознавства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. народознавець — НАРОДОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець із народознавства. Зібрані Володимиром Гнатюком фольклоні й етнографічні матеріали на Бойківщині зайняли помітне місце у виданнях і дослідженнях видатного народознавця (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах