нарощення
НАРО́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. нарости́ти, наро́щувати 2, 3.
У кожному господарстві треба подбати про обладнання автомашин скребками, про нарощення бортів, щоб не губити корені по дорогах (Рад. Укр., 26.УІІІ 1961, 1);
Щодня точаться розмови про нарощення темпів. А де ж ті темпи?.. І Наді раптом стало соромно за роботу своєї бригади (Ткач, Плем’я.., 1961, 108).
Словник української мови (СУМ-11)