нарізка

НАРІ́ЗКА, и, ж.

1. Дія за знач. наріза́ти, нарі́зати 1, 4 — 6.

Для фігурної нарізки [буряків] використовують спеціальні ножі (Укр. страви, 1957, 44);

Виготовляється ця деталь [ніпель для мотоциклів] на автоматах, а свердління — нарізку внутрішньої різьби — доводиться робити на інших верстатах (Роб. газ., 24.11 1965, 1);

Навіть старі хвалили Гущу. Вони ходили розпитать в нього, чи скоро буде нарізка (Коцюб., II, 1955, 66);

На зрошувальній системі закінчено будівництво трьох насосних станцій підкачки, провадиться нарізка дрібних каналів внутрігосподарської сітки (Наука.., 12, 1958, 37).

2. Те саме, що нарі́з.

Особливу увагу було приділено забезпеченню плану випуску труб з нарізкою (Роб. газ., 12.1 1965, 2);

— На оцих нарізках не життя нам (Ірчан, II, 1958, 395).

Значення в інших словниках

1. нарізка — нарі́зка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. нарізка — -и, ж. 1》 тільки нарізка. Дія за знач. нарізати, нарізати 1), 4-6). 2》 Те саме, що наріз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нарізка — Карб, див. марка  Словник чужослів Павло Штепа
4. нарізка — НАРІ́ЗКА, и, ж. Те саме, що нарі́з. Шуруп має спеціальну гвинтову конічну нарізку (з навч. літ.); – На оцих нарізках не життя нам (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
5. нарізка — И, ж., комп. Запис на пустий лазерний диск. Вісім нарізок кожного вечора — це занадто для дисководу/  Словник сучасного українського сленгу
6. нарізка — НАДІ́Л (ділянка землі, яку одержувала селянська сім'я для користування), ГРУНТ заст., НАРІ́З заст., НАРІ́ЗКА заст. І таки відстояла (мати) увесь давній царський наділ — єдину десятину, яка дісталась їм у спадщину від кріпаччини (М.  Словник синонімів української мови