насваритися

НАСВАРИ́ТИСЯ, сварю́ся, сва́ришся, док., на кого і без додатка, розм.

1. З погрозою виразити незадоволення чиєю-небудь поведінкою; полаяти.

Пан нічого не може порадить, та ще й насварився на неї і на служницю (Л. Укр., III, 1952, 559);

— Весь день по бур’янах лазимо біля річки. Чого тільки не вигадуємо! Мати було й насваряться, так батько заступляться: нехай, кажуть, бігають, підростуть — не до забавок буде (М. Ол., Чуєш.., 1959, 6).

2. чим. Зробити погрозливий жест до кого.., чого-небудь.

Парубок насварився на служниць батогом, і вони зі сміхом ускочили в челядню (Стельмах, Хліб.., 1959, 359);

Місяць видряпався на самий вершечок груші, заглядав до дівчат у кімнату. Яринка насварилась на нього пальцем (Мушк., Серце.., 1962, 57).

3. розм. Багато, досхочу полаятися.

Значення в інших словниках

1. насваритися — насвари́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. насваритися — -сварюся, -сваришся, док., на кого і без додатка, розм. 1》 З погрозою висловити невдоволення чиєю-небудь поведінкою; полаяти. 2》 чим. Зробити погрозливий жест до кого-, чого-небудь. 3》 розм. Багато, досхочу полаятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насваритися — НАСВАРИ́ТИСЯ, сварю́ся, сва́ришся, док., на кого і без дод., розм. 1. З погрозою виразити незадоволення чиєю-небудь поведінкою; полаяти.  Словник української мови у 20 томах
4. насваритися — ЛА́ЯТИ (різкими словами висловлювати осуд, докори), СВАРИ́ТИ, ЛА́ЯТИСЯ, СВАРИ́ТИСЯ, КАРТА́ТИ, ГА́НИТИ, ГРОМИ́ТИ, РОЗНО́СИТИ підсил., КЛЯ́СТИ́ розм., ВІДЧИ́ТУВАТИ розм., ЧИ́СТИТИ розм., ГРІ́ТИ розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ГРИ́ЗТИ розм., НАБИРА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. насваритися — Насваритися, -рюся, -ришся гл. 1) Разсердиться на кого, погрозить кому. 2) Вдоволь нассориться, набраниться.  Словник української мови Грінченка