насмажений
НАСМА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до насма́жити.
Вона [осінь] йде для того, щоб змити бруд, за літо спекою насмажений (Ле, Міжгір’я, 1953, 218);
// У знач. прикм.
[Кость:] Сміється він, дивиться на мене: а я обірваний-обірваний та змарнілий, насмажений, як пень горілий (Вас., III, 1960,. 173).
Словник української мови (СУМ-11)