насмиканий
НАСМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до насми́кати.
У Троцького ж ніколи ніякої "фізіономії" не було і нема, а є тільки перельоти, перебігання від лібералів до марксистів і назад, уривки словечок і дзвінких фраз, насмиканих звідси й звідти (Ленін, 25, 1972, 3);
// У знач. прикм.
Коли Черниш підійшов до Ясногорської, вона саме перевзувалася, сидячи на купці насмиканої соломи (Гончар, III, 1959, 215).
Словник української мови (СУМ-11)