настачитися

НАСТА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Те саме, що наста́чити.

[Петро:] На усіх чужих, правду кажучи, і не настачишся, а своїм можна б запомогти (Мирний, V, 1955, 184);

— Вони [коти] такі жаднюги, що й чорта б з’їли. Бичків їм не настачишся (Збан., Мор. чайка, 1959, 33).

Значення в інших словниках

1. настачитися — наста́читися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. настачитися — -чуся, -чишся, док., розм. Те саме, що настачити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настачитися — НАСТА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., тільки 2 ос. одн., розм. Те саме, що наста́чити. [Петро:] На усіх чужих, правду кажучи, і не настачишся, а своїм можна б запомогти (Панас Мирний); – Вони [коти] такі жаднюги, що й чорта б з'їли. Бичків їм не настачишся (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. настачитися — НАСТА́ЧИТИ чого (заготувати, запасти в потрібній, достатній кількості); НАСТА́ЧИТИСЯ розм., НАБРА́ТИСЯ розм., НАГОТУВА́ТИСЯ (НАГОТО́ВИТИСЯ) рідше (звичайно в сполуч. з не або в питальних конструкціях риторичного характеру зі сл. хіба, де тощо). — Недок.  Словник синонімів української мови
5. настачитися — Настачитися, -чуся, -чишся гл. = настачити. Прядева на вірьовки не настачишся. Стор. МПр. 81.  Словник української мови Грінченка