настелити —
настели́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
настелити —
див. настилати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
настелити —
НАСТЕЛИ́ТИ див. настила́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
настелити —
НАСТИЛА́ТИ (НАСТЕЛЯ́ТИ) (щільно кладучи й закріплюючи дошки, колоди, плити тощо, робити настил — підлогу, кладку, міст і т. ін.), СТЕЛИ́ТИ (СЛА́ТИ), МОСТИ́ТИ, НАМО́ЩУВАТИ, ВИМО́ЩУВАТИ (перев. про кладку, гать і т. ін.). — Док.
Словник синонімів української мови
настелити —
Настелити см. настелювати.
Словник української мови Грінченка