настьобаний
НАСТЬО́БАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до настьо́бати¹.
НАСТЬО́БАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до настьо́бати²
Вона знову заходжується рюмсати, хоч давно уже переболіла спина, настьобана віником (Дім., Ідол, 1961, 12).
Словник української мови (СУМ-11)