насіннячко

НАСІ́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до насі́ння.

Визбируючи дрібне вільхове насіннячко, мелодійно попискувала зграйка червоних.. снігурів (Коз., Сальвія, 1959, 194);

— Хто його зна, що це за люди? Той хропе в катразі, а ця насіннячко лузає (Н.-Лев., III,.1956, 65);

Не трать віри в силу духа. Сій насіннячко добра (Граб., І, 1959, 504);

Яке коріннячко, таке й насіннячко… (Кач., Вибр., 1953, 437).

Значення в інших словниках

1. насіннячко — насі́ннячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. насіннячко — -а, с. Зменш.-пестл. до насіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насіннячко — НАСІ́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до насі́ння. Визбируючи дрібне вільхове насіннячко, мелодійно попискувала зграйка червоних .. снігурів (В. Козаченко); – Хто його зна, що це за люди? Той хропе в катразі, а ця насіннячко лузає (І.  Словник української мови у 20 томах
4. насіннячко — Насі́ння, -ня с. 1) Сѣмя, сѣмена. Що ж бо то за зілля — чорнеє да насіння? Мет. 230. От добула собі насіння з круглих буряків. 2) Сѣмячки (подсолнечника и пр.) Дівчата лузали насіння. 3) Сѣмя, потомство; отродье. Промовив Авраамові і насінню його. Єв.  Словник української мови Грінченка