натренований
НАТРЕНО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до натренува́ти.
— В мене пам’ять натренована на дітях, Адже я мати двохсот дітей (Томч., Готель.., 1960, 305);
— Якщо наші м’язи натреновані так само, як і нерви, то все це ви проробите [перестрибнете паркан] легко і з задоволенням (Мик., І, 1957, 346).
2. у знач. прикм. Який пройшов відповідне тренування і має певні навики.
На березі Мате [Залка] усілякі спортивні фігури чинив і мене вчив. Ох, і натренований! І так, і сяк, і пригинається, і нагинається (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 120);
// Який повторенням однакових дій дістав певні навики.
З-посеред неї [стрільби] натреноване Хомине вухо вирізняло знайоме чахкання батальйонних мінометів — там, і там, і там… (Гончар, III, 1959, 358);
Тільки натреноване око дослідника могло відрізнити павутиння вікових тріщин від ліній, надряпаних людською рукою (Знання.., 9, 1965, 16).
Словник української мови (СУМ-11)