натуралістичний

НАТУРАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до натуралізму (у 2 знач.).

— Ніколи я до натуралістичної школи і не належав (Головко, Мати, 1940, 10).

2. Який фотографічно копіює дійсність без узагальнення зображуваного.

Натуралістична описовість, стилізація, сентиментальність, погоня за гострим сюжетом, формалістичні виверти знижували художню цінність нарисів і оповідань окремих українських письменників (Іст. укр. літ., II, 1956, 249);

Відстоюючи принципи реалістичного відображення життя, Шевченко виступав водночас і проти проявів натуралістичних тенденцій, проти рабського копіювання природи (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 416);

// Власт. натуралізмові (у 2 знач.).

Втрачаючи прикмети документальної точності і натуралістичної достовірності, твори наших митців, безпосередньо звернені до сучасності, набувають поетичної узагальненості, масштабності художнього образу, більшої емоційності (Літ. Укр., 9. III 1966, 3).

Значення в інших словниках

1. натуралістичний — натуралісти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. натуралістичний — НАТУРАЛІСТИЧНИЙ – НАТУРАЛІСТСЬКИЙ Натуралістичний. Який стосується натуралізму; який фотографічно копіює дійсність: натуралістичний напрям, натуралістична школа, натуралістична описовість. Спосіб думання автора в основі своїй наскрізь натуралістичний (М.  Літературне слововживання
3. натуралістичний — -а, -е. 1》 Стос. до натуралізму (у 2 знач.). 2》 Який фотографічно копіює дійсність без узагальнення зображуваного. || Власт. натуралізмові (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. натуралістичний — Природницький, природничий  Словник чужослів Павло Штепа
5. натуралістичний — НАТУРАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до натуралізму (у 2 знач.). – Ніколи я до натуралістичної школи і не належав (А. Головко); // Власт. натуралізмові (у 2 знач.).  Словник української мови у 20 томах
6. натуралістичний — Натуралісти́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)