натурфілософський

НАТУРФІЛОСО́ФСЬКИЙ, а, е. Стос. до натурфілософії і натурфілософа; власт. їм.

Критичною для філософії виявилась середина XIX століття, коли остаточно було доведено неспроможність натурфілософського підходу до створення наукової картини світу (Ком. Укр., 10, 1966, 35).

Значення в інших словниках

1. натурфілософський — натурфілосо́фський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. натурфілософський — -а, -е. Стос. до натурфілософії та натурфілософа; власт. їм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натурфілософський — НАТУРФІЛОСО́ФСЬКИЙ, а, е. Стос. до натурфілософії і натурфілософа; власт. їм. У збірках В. Симоненка можна знайти чимало пейзажних начерків, ескізів; поета явно тягло до натурфілософської тематики (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах