нацизм

НАЦИ́ЗМ, у, ч. Німецький фашизм.

Службу свою [гітлерівець-штурман] знав добре, добросовісно її виконував, але вважав, що тим приносить неабияку жертву на олтар нацизму (Ле, Клен. лист, 1960, 53).

Значення в інших словниках

1. нацизм — наци́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. нацизм — -у, ч. Німецький фашизм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нацизм — НАЦИ́ЗМ, у, ч. Німецький фашизм. Службу свою [гітлерівець-штурман] знав добре, добросовісно її виконував, але вважав, що тим приносить неабияку жертву на олтар нацизму (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
4. нацизм — наци́зм (нім. Nazismus, скор. від Nationalsozialismus – національний соціалізм) назва фашизму в гітлерівській Німеччині.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. нацизм — Політичний рух (з 1919), ідеологія, державний режим у Німеччині (т.зв. III Райх); н. як світоглядний напрям та ідеологія був поєднанням елітарних та расистських (переважно антисемітських) концепцій...  Універсальний словник-енциклопедія