нацькований

НАЦЬКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нацькува́ти.

*Образно. Нацьковані доларом, зграї неситі ламали пригнобленим спини (Уп., Вірші.., 1957, 136).

Значення в інших словниках

1. нацькований — нацько́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нацькований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нацькувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нацькований — НАЦЬКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нацькува́ти. * Образно. Нацьковані доларом, зграї неситі ламали пригнобленим спини (М. Упеник).  Словник української мови у 20 томах