нашивати
НАШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, док., перех.
1. Шити яку-небудь кількість чогось.
Здавалось [Докії]: сніги — то полотен сувоїща, Скільки б з них штаненят та біленьких сорочок.. Нашивала б синам, готувала для дочок (Мал., Звенигора, 1959, 350);
Обізвалась доля добрая: — Чи ти ті жупани поносила, Бо я тобі вже других нашила! (Нар. лірика, 1956, 322);
Куркулі ніби змагалися один з одним: хто більше нашив витяжок (Чаб., Катюша, 1960, 78).
2. Пришивати поверх чого-небудь.
Дівчата на знак своєї вірності нашивали на головні вбрання моряків стрічки з своїми іменами (Ткач, Крута хвиля, 1954, 91);
*Образно. Мов лату на латі, На серце печалі нашили літа (Шевч., І, 1951, 282);
// Вишиваючи, виконувати який-небудь узор або його частину.
Перші чотири стовпчики шиють зверху вниз справа наліво, а потім нашивають три стовпчики знизу вверх і теж справа наліво (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 25).
3. спец. Добавляти, доточувати до чого-небудь, збільшувати в розмірах; подовжувати.
Щоб повністю використати вантажопідйомність автомашин, ми нашиваємо на них борти висотою 70-80 сантиметрів (Наука.., 2, 1962, 41).
Словник української мови (СУМ-11)