нашіптування

НАШІ́ПТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наші́птувати;

// Те, що хто-небудь нашіптує комусь.

Він був глибоко чесним, простим і щиросердим, тому сприйняв за правду нашіптування свого начштабу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 103);

— Тепер мені ще болючіше, бо я бачу, що, мабуть, помилився, послухав нашіптування… (Донч., Шахта.., 1949, 113).

Значення в інших словниках

1. нашіптування — наші́птування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нашіптування — див. розмова  Словник синонімів Вусика
3. нашіптування — -я, с. Дія за знач. нашіптувати. || Те, що хто-небудь нашіптує комусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нашіптування — НАШІ́ПТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наші́птувати. Хвороба – чи то завдяки дочірньому піклуванню Ярославни, чи травам та нашіптуванню Старого Гука .. – у ніч на восьмий день раптово відступила (В. Малик); // Те, що хто-небудь нашіптує комусь.  Словник української мови у 20 томах
5. нашіптування — НА́КЛЕП (неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь), ПО́КЛЕП рідко; ОБМО́ВА, НАГОВІ́Р, НАМО́ВА перев. мн. (несправедливе звинувачення в чому-небудь); ІНСИНУА́ЦІЯ книжн. (злісний наклеп, перев.  Словник синонімів української мови