наяложувати
НАЯЛО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЯЛО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., перех., розм. Густо намазувати кого-, що-небудь чимось жирним, липким, рідким і т. ін.
Батько взяв сина за руку, нахилився, понюхав. — Фу-у-у! аж у ніс б’є!.. Хто ж це тебе так наялозив? (Мирний, І, 1954, 322);
[Михайло:] От коли б тільки вона не мастила голови оливою чи смальцем; а то з щирості так наялозить для мене, що аж відгонить (Стар., Вибр., 1959, 178).
Словник української мови (СУМ-11)