Словник української мови в 11 томах

неблагонамірений

НЕБЛАГОНАМІ́РЕНИЙ, а, е, заст. Який має погані наміри; недоброзичливий.

Неблагонамірені люди.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. неблагонамірений — неблагонамі́рений прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. неблагонамірений — -а, -е, заст. Який має погані наміри; недоброзичливий. Неблагонамірені люди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неблагонамірений — НЕБЛАГОНАМІ́РЕНИЙ, а, е, заст. Який має погані наміри; недоброзичливий. Неблагонамірені люди.  Словник української мови у 20 томах