неблагополучно
НЕБЛАГОПОЛУ́ЧНО. Присл. до неблагополу́чний;
// у знач. присудк. сл.
— Ох, мені лишенько, — думаю, — чого се він такий? Щось неблагополучно! (Стор., І, 1957, 23);
— Із ним неблагополучно. Одвезли в лікарню (Мик., Повісті.., 1956, 116).
Словник української мови (СУМ-11)