Словник української мови в 11 томах

невважаючи

НЕВВАЖА́ЮЧИ, прийм., із знах. в., у спол. з прийм. н а. Те саме, що незважа́ючи.

Лице його, невважаючи на признаки великої втоми і тільки що відбутої далекої подорожі, дихало здоров’ям (Фр., VI, 1951, 367);

Дуже, дуже тобі дякую, що, невважаючи на клопоти всякі, ти не забуваєш мене і пишеш часто (Коцюб., III, 1956, 308);

Пані чогось тихо, але нерозважно плакала, невважаючи на всі ласки Марії Дмитрівни (Дн. Чайка, Тв., 1960, 62).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. невважаючи — прийм., із знах. в., у спол. з прийм. на. Те саме, що незважаючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. невважаючи — НЕВВАЖА́ЮЧИ, прийм., із знах. в., у спол. із прийм. на. Те саме, що незважа́ючи. Лице його, невважаючи на признаки великої втоми і тільки що відбутої далекої подорожі, дихало здоров'ям (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. невважаючи — невважа́ючи прийменник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови