невгамований
НЕВГАМО́ВАНИЙ, а, е. Якого не вгамували, не стримали; якого но можна вгамувати, припинити.
Невгамовані бджоли хмарами вились над бабою Оришкою, неначе стерегли її (Н.-Лев., IV, 1956, 198);
Квітне день за вікном голубий, .. а над полем звитяжного бою невгамований спів солов’я (Гонч., Вибр., 1959, 98).
Словник української мови (СУМ-11)