невдовзі
НЕВДО́ВЗІ, присл. Те саме, що незаба́ром.
Невдовзі після того, як спалили [гітлерівці] Олечку, дуже простудилася і померла Віра Сукноваленко (Хижняк, Тамара, 1959, 194);
Невдовзі Ольга вже знала, що Завадка не має нормального дня. Йшов на роботу о восьмій, а виходив як коли (Вільде, Сестри.., 1958, 370);
Дуже прохав би, коли ласка, одповісти мені невдовзі (Коцюб., III, 1956, 224).
Словник української мови (СУМ-11)