невизначено
НЕВИ́ЗНАЧЕНО. Присл. до неви́значений.
— Чесне слово! — перебила Люба невизначено, але гаряче (Кундзич, Пов. і опов., 1938, 112);
— Там, за річкою, — махнув [дід] невизначено рукою. — Хто хоче, той знайде… (Шер., В партиз. загонах, 1947, 12).
Словник української мови (СУМ-11)