невловимо
НЕВЛОВИ́МО. Присл. до невлови́мий 2.
Швидко, невловимо пливе година за годиною, день за днем (Фр., І, 1955, 226);
Пругкий теплий вітер.. дихав свіжістю нив, запахом жнив’я і ще чимсь невловимо радісним і бентежним (Цюпа, Назустріч.., 1958, 373).
Словник української мови (СУМ-11)