невід
НЕ́ВІД, вода, ч. Велика рибальська сітка.
Хлопці кинулись до річки. Одні побігли за човнами, другі розправляли невід (Мирний, І, 1954, 312);
На душогубці плавав рибалка, закидаючи невід (Шиян, Вибр., 1947, 154);
Які рухливі зірки! Їхнє мерехтіння чомусь пов’язалося в його уяві з рибою в неводі (Вільде, Сестри.., 1958, 569).
Словник української мови (СУМ-11)