невідхильний
НЕВІДХИ́ЛЬНИЙ, а, е. Якого не можна відвернути, уникнути; невідворотний.
— Я тілько почував невідхильну потребу щодня бачити її (Фр., IV, 1950, 287);
Життя з невідхильною переконливістю доводить, що тільки при соціалізмі можливий справжній розквіт вільної художньої творчості (Мист., 2, 1962, 1).
Словник української мови (СУМ-11)