невіяний

НЕВІ́ЯНИЙ, а, е. Не очищений віянням від полови, сміття (про зерно).

Лейзор держав їх у таких казармах, харчував такими харчами, що безщасні литвини, звикши їсти невіяний та несіяний хліб, кидали заводи і тікали (Н.-Лев., II, 1956, 95);

В людини велике завжди колишеться з дрібним, і думки її схожі на свіжий невіяний обмолот, де разом лежать зерно й полова (Стельмах, II, 1962, 121);

// у знач. ім. неві́яне, ного, с. Те, що не очистили віянням від полови, сміття.

Змолов батько невіяне — спекла мати несіяне (Укр.. присл.., 1955, 242).

Значення в інших словниках

1. невіяний — неві́яний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невіяний — -а, -е. Не очищений віянням від полови, сміття (про зерно). || у знач. ім. невіяне, -ного, с. Те, що не очистили віянням від полови, сміття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невіяний — НЕВІ́ЯНИЙ, а, е. Не очищений віянням від полови, сміття (про зерно). Лейзор держав їх у таких казармах, харчував такими харчами, що безщасні литвини, звикши їсти невіяний та несіяний хліб, кидали заводи і тікали (І.  Словник української мови у 20 томах