негаданий
НЕГА́ДАНИЙ, а, е, розм. Який виникає, з’являється несподівано, непередбачено.
Несподіване, негадане щастя вже підняло його голову на плечах (Н.-Лев., І, 1956, 157);
Шлях завів нас у балку криву. І почався негаданий бій (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 126).
Словник української мови (СУМ-11)