негайний

НЕГА́ЙНИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається зразу, без затримки; терміновий.

Я розумію вагу негайної висилки Вам поправленого матеріалу (Коцюб., III, 1956, 205);

Низка вечорів пішла на товариські бесіди, родинні справи, негайні засідання і збори (Кач., II, 1958, 27);

Командирам коштувало зусиль стримувати бійців від передчасного виступу, від негайної атаки на Перекоп (Гончар, II, 1959, 406).

Значення в інших словниках

1. негайний — нега́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. негайний — Терміновий, невідкладний, екстрений, нагальний, наглий, пильний, шпаркий; (- реакцію) МОМЕНТАЛЬНИЙ; пр. НЕГАЙНО, як стій, МОМЕНТАЛЬНО, екстрено, жм. зараз <�же>, в цю хвилину, і пох. від НЕГАЙНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. негайний — -а, -е. Який здійснюється, відбувається зразу, без затримки; терміновий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. негайний — НЕГА́ЙНИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається зразу, без затримки; терміновий. Сподіваюся негайної одповіді, а поки що сердечно вітаю вас (М. Коцюбинський); Низка вечорів пішла на товариські бесіди, родинні справи, негайні засідання і збори (Я.  Словник української мови у 20 томах
5. негайний — ТЕРМІНО́ВИЙ (який потребує негайного виконання), СПІ́ШНИЙ, НЕГА́ЙНИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ, НЕВІДКЛА́ДНИЙ, Е́КСТРЕНИЙ, ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, НАВА́ЛЬНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ШПАРКИ́Й розм., НА́ГЛИЙ діал., ПРИ́КРИЙ заст.; НАДТЕРМІНО́ВИЙ (дуже спішний).  Словник синонімів української мови
6. негайний — Нега́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. негайний — Негайний, -а, -е Спѣшный, экстренный. Десь у мого миленького та негайна робота. н. п.  Словник української мови Грінченка