негласний
НЕГЛА́СНИЙ, а, е. Невідомий для інших; прихований, таємний.
Матеріалом для агітації погромщикам і їх негласним покровителям служить кожна дрібниця (Еллан, II, 1958, 218);
— Славного голову послав бог Кам’яному Броду, — насмішкувато каже Терешко, негласний старійшина серед їздових (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 126).
Негла́сний на́гляд див. на́гляд.
Словник української мови (СУМ-11)