негречно

НЕГРЕ́ЧНО. Присл. до негре́чний.

[Пані Люба:] Отож бачите, до всього йому діло є: я грабую людей, панна Рома марнує людське добро, син із людьми поводиться негречно… (Вас., III, 1960, 230);

// у знач. присудк. сл. Нечемно, грубо, зневажливо.

[Джонатан:] Все ж признаєш ти, що вона — блудниця. [Річард:] Ні, власне, я сього не хтів сказати, було б се і негречно і невдячно (Л. Укр., III, 1952, 41).